Утворення та вживання фемінітивів - Тренд навчальна студія

графік роботи:   пн. - нед.   9 00 - 21 00
Курси, семінари, тренінги в Києві та онлайн
(063) 467 34 65

(067) 186 46 05

(066) 617 80 37
меню сайту
Перейти до контакту
Бібліотека статей > Офіс
Утворення та вживання фемінітивів в українській мові
Фемініти́ви (фемінативи; nomina feminativa, nomina feminina; від лат. fēmina — жінка, fēminīnus — жіночий) — група морфологічних одиниць, маркованих граматичним жіночим родом, альтернативних або парних аналогічним одиницям чоловічого роду.

Походження фемінітивів
В українській мові фемінітиви відомі здавна. Традиційно, види діяльності, які виконували лише жінки, позначали іменниками жіночого роду (фемінітивами) – майстриня, праля, швачка, співачка, акторка. Але більшість назв професій, звання, посади, соціальні статуси, як правило, позначали іменниками чоловічого роду, оскільки частіше у подібних видах діяльності брали участь лише чоловіки.
     
Багато іменників визначали ці назви однаково - як для чоловіків, так і для жінок: ректор, інженер, філолог, кандидат, президент, історик.  Поступово, з іменників чоловічого роду формувались нові жіночі відповідники — фемінітиви: бандуристка, доповідачка, лікарка, журналістка, організаторка, редакторка, письменниця й подібні.
На даний час процес утворення фемінітивів, також, триває. З’явились нові відповідники видів діяльності для жінок: фотографеса, доцентка, очільниця, борчиня, продавчиня та ін. Відповідно, з появою нових видів діяльності ми продовжуємо утворення нових фемінітивів.
Моделі утворення фімінітивів
У новій версії Українського правопису, який був ухвалений у 2019 р., зафіксовані найпродуктивніші моделі творення фемінітивів (§ 32, п.4).

Утворення фемінітивів відбувається за допомогою:
·      суфіксів, які додаються до назв чоловічого роду
·      через вживання двох слів (пані міністр, пані суддя)

По суті, правопис не фіксує конкретних жіночих назв посад чи професій. Він подає суфікси, за допомогою яких такі назви можна утворювати. Всього їх понад 13, але на сьогодні продуктивними суфіксами, що визначають фемінітиви, є суфікси: -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-                                   
За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.
Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка.

Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця.

Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня,
лемки́ня.

Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.

Суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій зручний, він поширений у живому спілкуванні, за винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення, наприклад: секретар — секретарка, друкар — друкарка.
Слово секретар означає людину за її офіційною посадою, типу секретар сільради, секретар правління і іменником секретарка не замінюється, хоч на цій посаді працює й жінка. А іменник секретарка означає дівчину або жінку, що працює технічним секретарем.
Така ж лексична невідповідність спостерігається і в іменниках друкар — друкарка. Іменник друкар означає особу (і чоловіка, і жінку), що працює в друкарні, а словом друкарка називається жінка, яка друкує на друкарській машинці.      
Суфікси -ш-, -их-, утворюючи фемінітиви, вносять до лексичного значення слова додатковий компонент: генеральша – це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала, директорша – це дружина директора.
Деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів з однаковим лексичним значенням: акторка і актриса, водійка і водійчиня, мовознавиця і мовознавчиня.
Однак, фемінітивом від слова програміст буде все ж програмістка, а не програмчиня.
У випадках, коли йдеться про статус, посаду, офіційне звання, фемінітиви вживають дуже обережно.                 
Особливості вживання фемінітивів в офіційно-діловому стилі
 
Фемінітиви в українській мові переважають у розмовному, публіцистичному та художньому стилях .
Натомість, не притаманні офіційно-діловому та науковому стилям. На даний час, у чинному законодавстві України не прописані фемінітивні формулювання. Наприклад, в офіційних документах вказано не «Заступниця Міністра культури", а "Заступник Міністра культури", оскільки такою є офіційна назва посади ї її може обіймати особа будь якої статі. Але поступово мовні зміни закріплюються і у законодавчих документах. Фемінітивні форми вже затверджено для Класифікатора професій. Тому, у документах (накази, розпорядження, протоколи, трудові книжки), за бажанням, можна вказувати назву професії у фемінітивній формі.  
Фемінітиви у діловому стилі
Загалом, в офіційно-діловому мовленні граматичний рід виконавців дій, назв осіб за професією, посадою, званням частіше, ніж в інших стилях, не відповідає статі.

В офіційно-діловому стилі, слід орієнтуватися на такі правила:
 
1.Офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус, прокурор. Ці слова вживаються для позначення чоловіків та жінок і підкреслюють не стать людини, а її службове і соціальне становище. Але, коли відмічають, що посаду займає жінка, то часто такі фемінітиви утроюють з 2-х слів: пані майор, пані посол, пані прокурор.
 
2. Значна частина слів може утворювати паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст – журналістка, студент – студентка, аспірант – аспірантка, лікар – лікарка, лаборант – лаборантка, поет – поетеса, дипломник – дипломниця, провізор - провізорка.
Деякі форми слів (ж. р. ) із суфіксами – к(а), -ш(а), -их(а) не відповідають нормам літературної мови: керівничка, фізичка, сторожиха, бригадирша, професорша, дикторша. Ці іменники використовуються у розмовно-просторічному мовленні.
Обмежене вживання цих слів зумовлене також тим, що ці форми означають посаду жінки і найменування дружини за чоловіком. Все це створює двозначність, що не допускається в діловому стилі.
 
3. Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назвах посад, звань: головний бухгалтер, віце-прем’єр, старший викладач, статист-дослідник, змінний майстер.
Фемінітиви у діловому стилі
4. Текст набуває офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду і в тих випадках, коли мова йде про жінок: Головний лікар дозволив…; Змінний черговий інженер завершив роботу…
 
Проте, якщо у документі зазначено прізвище жінки, яка займає названу посаду, то підпорядковані дієслова узгоджуються з прізвищем і вживаються у формі жіночого роду.
 
наприклад: Головний бухгалтер Кравченко Галина Іванівна дозволила видачу грошей; Директор Іванова В.П. оголосила подяку…
 
Але висловлювання типу «наша директор сказала», «наш головний бухгалтер дозволила» не відповідають нормам літературної мови.

5. Вживання найменувань жіночого роду виправдано в тих випадках, для яких вказівка на стать є бажаною, але не може бути виражена іншими засобами.
наприклад: успіхи українських гімнасток є закономірними
 
6. Форми жіночого роду можуть використовуватись у випадках, коли назви посад, професій стосуються переважно жінок, або чоловічі відповідники мають інші позначення: домогосподарка, кастелянка (каштелянка), манікюрниця, доярка, балерина, але закріпилася пара медсестра - медбрат.

7. Помилковим є вживання в офіційно-ділових паперах найменування осіб за такими ознаками, як місце проживання, місце роботи або статус: заводчани, сільчани, городяни, кримчани, освітяни, циркачі. Ці слова є розмовними варіантами офіційних складних найменувань: працівники заводу, жителі міста, працівники навчальних закладів, артисти цирку, мешканці Криму.
Фемінітиви в інших мовах
Розвиток і розширення системи фемінітивів чітко відображає сучасні вимоги до мовного простору, настрої суспільства та систему взаємовідносин у ньому.
Вживання фемінітивів не є унікальним явищем в українській мові.  Подібні словоформи поширені і в інших мовах: чеська, словацька, польська, іспанська.
У Франції у 2019 р офіційно визнано правомірність вживання фемінітивів для позначення професій. Активно впроваджуються фемінітиви у Німеччині (у 2020 р. навіть було запропоновано проект закону, прописаний тільки з вживанням формулювань-фемінітивів).
Отже, впровадження фемінітивів, можна сприймати як природний розвиток системи мовлення.
Навчальні курси
Контакти:
(067) 186 46 05 - wahtsApp, telegram
trend.tng@gmail.com
Київ, пр-т С.Бандери, 21, оф. 607
Назад до змісту